ІСТОРІЯ
У будинок на вулиці Комарова, 40-Б/1 била російська артилерія, прицільно стріляв танк. Тоді російські війська намагалися зайти у Київ з боку житомирської траси. Завдяки ЗСУ та загонам тероборони їх вдалося зупинити.
Сергій Онищенко, мешканець цього будинку, був одним із тих, хто записався до тероборони у перший день повномасштабної війни. Коли в його будинок влучили, він був на блокпосту. Згадує, що дружина з донькою тоді сиділи у підвалі й він дуже непокоївся.
«Вдруге прилетіло, коли я був у квартирі. Потрапило вже до нас. Почалася пожежа. Я спершу витягнув сусіда, бо в нього почалася паніка. І ми так потроху вилізли на вулицю», ― пригадує Сергій.
Переселились у підвал і там разом із сусідами готували їжу, спали й намагалися дізнатися бодай якісь новини. Від квартири Онищенків залишилось попелище, вціліла лише шафа-купе. Меблі, техніка, сімейні фотографії, одяг ― усе згоріло.
«Приходиш, дивишся ― а ти заробляв на все це сім років ― і нічого не залишилось. Хіба що сажа, ― розповідає Сергій. ― Втім, я плюнув на те все, бо все можна відновити. А що, сидіти й плакати?»
Показує квартиру. Жартує: «Ось, у нас панорамні вікна тепер є. Що могли, заклеїли плівкою, щоб не понищило дощем. Що змогли, розчистили».
Зараз Оксана і Сергій Онищенки разом із донькою Софією винаймають квартиру в Києві. Часто навідуються у село Мила, до свого будинку, аби подивитися, як його поступово відновлюють. І понад усе мріють відсвяткувати Різдво вже вдома.
