ОФІЦІЙНИЙ ВЕБСАЙТ УРЯДОВОЇ ПЛАТФОРМИ В УКРАЇНІ.

Всього зібрано: $ 0

Всього зібрано: $ 0

 · 

Історія:
Ешлі Вебб

undefined
Ешлі Вебб

Ешлі Вебб

Великобританія

Мені 29 років, я маю розлад аутистичного спектру та ще декілька психічних розладів, включаючи тривожність. Це заважає мені виконувати чимало щоденних справ, але не зупиняє від того, щоб підтримувати Україну з пристрастю, якої я ніколи раніше не переживала.

Підтримка України стала частиною мого життя. Щодня я читаю новини на r/Ukraine на Reddit та в українських телеграм-каналах. Щодня я переживаю величезну кількість емоцій — від суму, злості та відрази через дії росії до безмежна повага та захоплення Україною та хоробрим українським народом.

Україна — це приклад того, як прекрасна країна та люди самі вирішили свою долю та обрали шлях добра, навіть перебуваючи під тривалим тиском Радянського Союзу. У 2014 році ви голосно заявили про себе та почали боротьбу за свої права та свободу. Ваша боротьба триває і це показує мені, що людство не приречене. Україна щодня показує мені, що надія є і нам усім варто боротися.

Не можу описати, які непереборні емоції в мене викликають лиха, що відбуваються в Україні. Я спрямовую їх на те, аби щомісяця писати листи своєму представнику парламенту Британського уряду. Вимагаю, щоб Велика Британія не зменшувала допомогу Україні — військову, економічну, гуманітарну — а тільки збільшувала її.
Коли бачу пости, присвячені загиблим воїнам Збройних Сил України, я приділяю час, щоб запамʼятати обличчя кожного чоловіка та жінки, бо відчуваю невимовну повагу до кожного з них. Я плачу, майже щодня, та все одно змушую себе читати про всі звірства росії, адже вважаю, що ми повинні знати про це. Особливо люди з мирних країн, адже ми сприймаємо свою безпеку як належне. Я щодня переказую своїм друзям і родині ці історії та закликаю їх підтримувати Україну пожертвами або листами до своїх представників парламенту.
undefined
Ешлі Вебб

З початком війни я вивісила синьо-жовтий прапор у своєму саду разом із британським прапором на знак підтримки України. І я не зніму його навіть після того, як Крим, Донбас і вся територія Україна будуть звільненими та повернуться до своїх державних кордонів. Український прапор символізує для мене добро та надію, нагадуючи, що навіть у часи жорстокостей і варварської війни, страждань і розрухи добрі люди можуть об’єднатися та боротися за те, у що вони вірять. Добрі люди можуть перемогти, як Україна переможе у цій війні.

Я б хотіла зробити для України більше, зокрема вступити до лав Іноземного легіону, та проблеми з ментальним здоровʼям заважають мені. Тож я вирішила скасувати свої підписки на сервіси, щоб донатити більше грошей на українські благодійні фонди, зокрема й на UNITED24.

undefined
Ешлі Вебб

Я почала вивчати українську історію, культуру та мову. Я вважаю своєю місією дізнатися якомога більше про вашу країну та допомогти закріпити ці знання в історії людства про все те, що зробили українці. Одного дня я мрію відвідати Україну, ваші музеї та визначні памʼятки. Мрію приїхати до Криму та побачити там український прапор. Для мене буде великою честю стояти на землі нації, до якої я відчуваю стільки поваги та захоплення! 

Слава Україні!

Слава Героям!

Зашерити