Я живу поблизу Бостона (США), працюю копірайтеркою та редакторкою в американських та українських компаніях і вже півтора року вивчаю українську.

У  перший тиждень повномасштабного вторгнення я принесла соняшники своїй сусідці-українці, не знаючи, що їй сказати. Вона розповіла мені про свою сім'ю в Одесі й про те, що вони переживають, а коли я повернулася додому, то ридала так сильно, як ніколи. Мій шок і заціпеніння змінилися рішучістю, бо тієї миті мене вразило, що це відбувається не тільки на екрані мого телевізора. Поки я обмірковувала план дій, почала вивчати українську мову. Українці, з якими я познайомилася у США та в Україні, неймовірно підтримували мене в цьому прагненні. 

Я переказую весь свій гонорар від співпраці з українською SMM-агенцією на напрям оборони через UNITED24. А також організовую збори коштів до свого дня народження. Я обрала напрям оборони, бо ніщо не має більшого значення, ніж внесок у перемогу України. Не думаю, що достатньо слів, аби підтримати людей, які надихають світ. Все, що я можу сказати, це «дякую».